У підніжжі гір Карпат, на берегах швидкоплинної річки Лімниці розкинулось мальовниче селище Перегінське, в центрі якого знаходиться спеціальна загальноосвітня школа – інтернат Івано–Франківської обласної ради -  навчальний заклад, що став другим домом для дітей з особливими освітніми потребами.

       А турбується про добробут учнів великий колектив, який спрямовує всі свої зусилля на покращення умов життя дітей, дбає про належні умови проживання, навчання, виховання, харчування, лікування та дозвілля.

          Весь педагогічний колектив докладає максимум зусиль для того, щоб кожен випускник зміг знайти своє місце в сучасному суспільстві, адже життя - наче бурхливий потік, який вирує хвилями радості й смутку, а людина - наче човен, який гойдається на цих хвилях. І лише той, хто з дитинства навчиться протистояти цій жорстокій течії, зможе чогось досягти на Землі. А тому за педагогічне кредо працівники  обрали слова В.Сухомлинського:

         "Моє заповітне бажання передати тобі ту життєву мудрість, яку називають умінням жити".

Історія школи  починає свій відлік з 1959 року. Саме тоді в приміщенні райкому партії (тодішнього Перегінського району)  була створена школа-інтернат, а в 1962 році вона отримала статус допоміжної школи-інтернату  для учнів з із населених пунктів області із порушеннями розумового та фізичного розвитку.

       Першим директором школи-інтернату став Івашина Олексій Никифорович, який попередньо обіймав посаду голови  Перегінського району – умілий організатор, вимогливий не лише до підлеглих, але й до самого себе.

     Особливий творчий підйом у роботі педагогічного колективу розпочався, коли директором школи стала Кривенчук   Євгенія Степанівна. Значна  увага приділялася патріотичному та трудовому вихованню учнів. На базі школи було створене підсобне господарство. Також проводилася належна робота, щоб в колективі працювали педагоги з відповідною дефектологічною освітою. 

   Окрему сторінку в розвиток навчального закладу вписав педагогічний колектив під керівництвом директорів Сливоцького Володимира Івановича та Тацаковича Теодозія Юліановича.

     Директор школи Тернівський  Мар’ян Дмитрович  зміг організувати навчання на базі виробничих підприємств нашого селища, завдяки чому практичних навичок зі швейної, столярної, сільськогосподарської  справи учні  набували на фабриках, цехах, полях селища.

      Із приходом директора Белея Володимира Івановича в навчальному закладі почали активно проводитись заходи щодо корекції психосоматичного розвитку учнів з особливими потребами, започаткували роботу фотографічний та туристичний гуртки, щорічно проводилось по декілька екскурсій та туристичних походів, під час яких діти знайомилися з історією рідного краю, підкоряли вершини стрімких Карпат.

        У 1989 році школу очолила директор Бігун Марія Михайлівна. За час її керівництва в школі побудовано та відкрито новий спальний корпус, їдальню. Вихованці школи були огорнуті материнською опікою.

       Під керівництвом директора Кулик Оксани Богданівни, яка розпочала свою діяльність у 2007 році, школа одягнулася у веселкові барви. Створено належні умови для корекційно-реабілітаційної роботи та виведена на високий рівень  матеріальна база школи.

     Основне завдання педагогічного колективу школи полягає у наданні дитині з особливими потребами якісної спеціальної освіти, її адаптації в соціумі. Кожна дитина почуває себе максимально затишно і має можливість проявити свої найкращі якості, закладені в ній  природою та сім’єю, адже школа об’єднує у своїх стінах справжню велику родину.